Як в Китаї винищили всіх горобців і що сталося потім (1958-59)

До 1958 року Комуністична партія Китаю була при владі майже дев’ять років. Націоналісти під приводом Чанг Кайши розгромлені і втекли за кордон, внутрішні вороги знищені, комуністичний Китай нарешті обрав свій перший уряд. Голова Мао Цзедун вирішив, що настав час для “Великого стрибка” навздогін за економічно розвиненими країнами Заходу і запустив кампанію з модернізації промисловості та сільського господарства.

Не задовольняючись контролем над людьми, китайські комуністи вирішили почати наступ на природу. Одним з перших і найбільш амбітних проектів стала “Війна проти чотирьох шкідників”: щурів, мух, комарів і горобців.

Чому горобці? Можна зрозуміти, навіщо позбавлятися від комарів-кровососів, мухи теж порядна гидота, щури взагалі викликають бридливість. Але навіщо знищувати пташок? Що з ними настільки неправильно, що голова Мао і комуністи вирішили їх ліквідувати?

Ну, бачте, горобці жеруть зерно. І якщо горобець побачить зернятка, які ви тільки що посадили в землю, він з’їсть їх ще до того, як ви встигнете сказати: “Хай живе великий Мао! Геть американський імперіалізм!” Такий стан речей особливо обурював китайських селян, які сіяли пшеницю тільки для того, щоб стояти осторонь і безпорадно спостерігати, як величезні зграї горобців з’їдають все дочиста.

Тепер напевно зрозуміло, чому ватажок китайців вирішив ліквідувати винищувачів зерна – зі зникненням цих тварюк настане золотий вік для китайського селянства. За словами Мао.

Наступна проблема – яким чином їх знищувати. Стріляти не вийде – будуть витрачені мільйони боєприпасів, які можна обернути проти контрреволюціонерів і світового імперіалізму. Отрута теж не годиться – так можна і людей потруїти. Пастки… це добре, але розставляти мільйони пасток – це занадто клопітно навіть для комуністичного Китаю. Уряд знайшов мудре рішення – чому б самим селянам не взятися за благородну справу позбавлення сіл від горобців?

Процес винищення виглядав наступним чином. Відомо, що горобці можуть літати не більше 15 хвилин, після чого потребують перепочинку. Вся жителі села виходила на поле і гриміли різними предметами, кричали, махали руками, поки бідні горобці не падали мертві. Те саме відбувалося в містах – жителі шуміли щосили, доводячи пташок до смерті. Комісари браво рапортували про грандіозні досягнення з винищення горобців. Ура! Хай живе мудрий уряд на чолі з Мао!

Деякі горобці, рятуючись від переслідування, прилітали до будівель різних дипломатичних місій в Китаї. Співробітники посольства Польщі в Пекіні відхилили прохання Китаю увійти в будівлю посольства, щоб вигнати всіх горобців, що там ховалися. В результаті цього посольство оточили люди з барабанами. Після двох днів безперервного барабанного бою полякам довелося лопатами очищати посольство від мертвих горобців.

За півроку винищили близько 2 мільярдів птахів, а в Пекіні і Примор’ї знищили взагалі всю дрібну птицю. Був привід для радощів – селянство зітхнуло вільніше, ніхто вже не клював зернятка в борознах, можна було сподіватися на щедрий урожай. Так воно і сталося – в 1959 зібрали значно більше пшениці, ніж в попередні періоди. Однак, разом із зерновими успішно плодилися сарана і гусениці, яких раніше поїдали маленькі пташки – вороги комунізму…

До квітня 1960 року китайські лідери змінили свою думку через орнітолога Цо-синь Чена, який довів, що горобці, крім зерна, харчуються великою кількістю комах. Врожайність рису після кампанії не збільшилася, а значно знизилася. Мао наказав припинити кампанію проти горобців, замінивши їх постільними клопами. Винищення горобців порушило екологічний баланс, а комахи знищували посіви через відсутність природних хижаків.

Однак було вже занадто пізно. Через відсутність горобців популяція сарани різко зросла, заполонивши країну і посиливши екологічні проблеми, вже викликані «Великим стрибком уперед», включаючи тотальну вирубку лісів і неправильне використання отрут і пестицидів. Екологічний дисбаланс мав наслідком Великий китайський голод, під час якого від голоду померло, за різними даними, від 15 до 45 мільйонів чоловік.

Результатом кампанії знищення горобців стала закупка й завезення до країни живих горобців із сусідніх регіонів і країн.

У проекті «Указу ЦК ЦКП про гігієнічні заходи», прийнятого 18 березня 1960 року, Мао Цзедун написав: «Не потрібно знищувати горобців, як результат, ми лише отримали клопів. Лозунг такий: Знищувати щурів, клопів, мух і комарів»