Як США скинули на Іспанію чотири ядерні бомби

У 1966 році холодна війна була в самому розпалі. СРСР і США пильно стежили за діями один одного і вживали всі можливі превентивні заходи для приборкання противника.

Одним з таких заходів з боку США стала операція «Хромований купол». Суть її полягала в наступному: в повітряному просторі над Європою постійно перебувало кілька американських бомбардувальників-ракетоносців Boeing B-52 Stratofortress з ядерними бомбами на борту. У кожного бомбардувальника була ціль на території СРСР, яку він за першим сигналом повинен був вразити. В середньому кожен бомбардувальник проводив в повітрі по 24 години, дозаправки здійснювалися теж в повітрі, без приземлення.

Операція, що почалася ще в 1961 році, проходила гладко. Аж до 17 січня 1966 року.

Стратегічний бомбардувальник B-52 «Стратофортресс» в польоті

В цей день під час процесу дозаправки один з бомбардувальників наблизився до танкера занадто близько. Заправна штанга танкера вдарила в фюзеляж бомбардувальника, викликавши спалах і вибух танкера. Весь екіпаж заправника (чотири людини) загинув одразу. З семи чоловік команди бомбардувальника вижили четверо – ті, хто встиг катапультуватися під час падіння літака.

Чотири термоядерні бомби B28RI потужністю 1,45 Мт розлетілися хто куди. Негайно розпочався їх пошук. Три бомби знайшли протягом першої доби після катастрофи, вони впали біля рибальського селища Паломарес. Причому тільки в однієї спрацювала парашутна система, і вона була неушкодженою. Дві бомби при падінні зруйнувалися і викликали радіаційне зараження місцевості в радіусі двох кілометрів.

А ось четверта бомба пропала. Як з’ясувалося через кілька тижнів пошуків, вона впала в море. Рибалка з Паломарес розповів пошуковій групі, що бачив, як бомба падає в води Середземного моря, за що отримав від ВМС США 14 тисяч доларів.

Схема розташування останньої бомби під водою. Ще трохи - і бомба могла б виявитися на глибині 2,5 кілометра
Схема розташування останньої бомби під водою. Ще трохи – і бомба могла б виявитися на глибині 2,5 кілометра

На пошуки затонулої бомби кинули американська ескадру, що складалася з 34 кораблів. 15 березня 1966 на глибині 800 метрів бомбу таки виявили з допомогою підводного апарату Alvin.

Підводний апарат Alvin, з допомогою якого знайшли четверту бомбу

Перша спроба підняти її на поверхню була провальною: бомба зірвалася. Дістали її лише 7 квітня. І тут же поспішили з нею сфотографуватися. Згідно з даними «Нью-Йорк Таймс», фото стало першою публічною демонстрацією ядерної зброї.

Піднята з глибини термоядерна бомба, на борту підводного рятувального корабля USS Petrel
Піднята з глибини термоядерна бомба, на борту підводного рятувального човна USS Petrel
Піднята з глибини термоядерна бомба, на борту підводного рятувального човна USS Petrel

США провели очищення зараженої території і задовольнили 536 заявок про компенсації, виплативши 711 тис. доларів.

Відразу ж після катастрофи було прийнято рішення про припинення польотів бомбардувальників з небезпечним вантажем над Іспанією. Через два роки схожа історія трапилася в повітрі над Гренландією, і тоді операцію «Хромований купол» згорнули остаточно.

Оболонки двох термоядерних бомб B28 з Паломарес знаходяться в музеї (National Museum of Nuclear Science and History, Albuquerque, NM)

Читайте також про те, як американці розбомбили власне мирне місто в США.

Схожі записи

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *