Як люди все своє життя проводять на звалищі: Bantar Gebang (Індонезія)
На острові Ява в Індонезії, за 15 кілометрів від Джакарти знаходиться Bantar Gebang – найбільша відкрита ділянка поховання відходів в Південно-Східній Азії.
Тут проживає близько 3000 сімей. Деякі діти, які називають це місце домом, навіть народилися тут. Їхнє життя ми можемо побачити завдяки серії фотографій, зроблених французом Олександром Сетлером (Alexandre Sattler). Як не дивно, спочатку його мета була зовсім іншою – він відвідав Bantar Gebang, щоб повніше розкрити проблему відходів в Індонезії. Те, що він там побачив, вразило його до глибини душі.
Сетлер виявив, що на звалищі, яке щодня отримує 9000 тонн сміття, живуть люди, які заробляють його перепродажем і переробкою. Фотограф назвав Bantar Gebang «світом нечистот».
Далі йде розповідь Олександра Сетлера.
Коли я прибув в Bantar Gebang, то побачив безліч людей, що живуть там. Найбільше мене шокував той факт, що чиїсь відходи для них є продуктами харчування і заробітком. Масштаби нерівності вражають. Недоїдки фруктів і овочів тут є звичайною їжею.
Умови життя жахливі: сморід, бактерії, гниття… Сім’ї з дітьми живуть в шалашах, без медичної допомоги і чистої питної води. Діти граються у смітті тим же сміттям.
Багато малят бігають босоніж. Оскільки земля всіяна гострими предметами, травми не є рідкістю. Дивно, але діти виглядають щасливими і безтурботними. Я підозрюю, так відбувається тільки тому, що вони просто не знають, яким могло би бути їх життя.
Ці дітлахи показали мені, що навіть в найгірших умовах можна знайти чимало приводів для гарного настрою. Я познайомився з дітьми, які гралися і веселилися, вони були раді поговорити зі мною, а також познайомили мене зі своїми батьками, показали іграшки та житла. Вони ніколи не бачили, як живуть інші діти за межами їх звалища, тому їм здається, що життя прекрасне.
Дорослі, однак, не були такими оптимістичними. Як здається, вони адаптувалися до ситуації з безвиході, але, попри це, не прийняли її. Проте, я був зворушений їх дружелюбністю і гостинним ставленням.
Колишня тутешня жителька, Реза Бонард, робить все можливе, щоб поліпшити умови проживання на звалищі. Вона була однією з щасливчиків – мала можливість відвідувати середню школу в місті. Подорослішавши, Бонард покинула звалище, але потім повернулася, щоб дати можливість колишнім односельчанам вибратися з бідності. Разом з британцем Джоном Девліном вона створила благодійну організацію BGBJ, яка докладає зусиль до навчання дітей, що живуть на звалищі і поліпшення якості життя.
Читайте також про людину з «золотою рукою» що врятував 2,4 мільйони дітей.
