Відро з таблетками: як виглядає “поліклініка” на Гаїті

У столиці Гаїті Порт-о-Пренс не потрібно бути фармацевтом, щоб продавати ліки. Все, що може знадобитися – це відро з ліками і бажання блукати вулицями під палючим сонцем в пошуках пацієнтів.

Для багатьох гаїтян медицина є звичайним споживчим товаром, як цукерки або булочки, і купувати таблетки у вуличних продавців – це норма. Справа в тому, що на Гаїті стаціонарні аптеки зустрічаються дуже рідко, і такі вуличні “поліклініки” є основним джерелом медицини для місцевих жителів.

Оскільки в сфері вуличних аптек існує конкуренція, продавці вигадують різне, щоб здаватися кваліфікованішим “лікарем”, ніж інші. Наприклад, тазик з бутоном блістерів повинен виглядати привабливо, бо в іншому випадку покупці підуть до конкурентів, які змогли створити у своїх відрах більш цікаві колірні рішення. Якщо ви подивитися уважно на фото, то побачите, що продавці намагаються оформити свої “вітрини” якомога цікавіше, уникаючи випадкового нагромадження таблеток різних кольорів. Ножиці – необхідний атрибут кожного продавця, тому що клієнтам часто потрібна таблетка-дві, а не вся коробка.

“Переносні аптеки схожі на інсталяції або вітрину кондитерської“, – кажуть фотографи Паоло Вудс і Габріеле Галімберті. Вони працюють над спільним проектом з медицини, висвітлюючи проблеми охорони здоров’я в різних країнах. Вони вже об’їздили близько двадцяти країн, але гаїтянські фармацевти їх просто зачарували. Вуличні продавці із задоволенням позували фотографам, стаючи по черзі біля білої стіни.

Продаж ліків з рук незаконна, але в Гаїті рідко озираються на Кодекс. Відсутність контролю за фармацевтичною галуззю з боку держави ставить гаїтян в залежність від компетентності того чи іншого продавця. На вулицях можна купити все що завгодно – від підробленої Віагри до протипухлинних засобів. Більшість таблеток є китайськими дженериками або протермінованими ліками із сусідньої Домініканської Республіки. Лікуватися ними – це як грати в російську рулетку.

Будь-який продавець таблеток є одночасно лікарем, оскільки тільки він визначає хворобу і засіб лікування, причому робить це без аналізів і обстежень. Каже Ренолд Жермен, один з вуличних фармацевтів: “У людей немає жодної медицини крім нас. Вони приходять до нас, розповідають про свої проблеми і отримують таблетку. Від кожної проблеми є таблетка“.

Своєю серією фотографій Паоло Вудс і Габріеле Галімберті хочуть показати, що доступ до медичних послуг, який є чимось звиклим у розвинених країнах, в інших державах може бути проблемою.