Вельвічія дивна: дерево, що живе понад 2000 років (Африка)

Вельвічія дивна (лат. Welwitschia mirabilis) – багаторічне дерево-довгожитель, що зустрічається у Намібії та Анголі, тривалість життя цієї рослини може досягати 2000 років і більше.

Вельвічія в Намібії: розмір рослини порівняно з людиною

Вельвічія дивна або вельвічія дивовижна (Welwitschia mirabilis) – це дерево, хоча, на перший погляд, воно зовсім так не виглядає. Вся рослина складається зі стовбурового кореня і двох листків, що безперервно ростуть протягом усього життя, і з часом довжина кожного з них сягає 2–4 м. Від контакту з розжареним ґрунтом їхні кінці поступово засихають, а самі листки під дією вітру розшаровуються на окремі смужки, і рослина поступово починає нагадувати купу сміття. Стовбур вельвічії сягає 1,5 м заввишки і майже повністю захований у піску.

Дві рослини сфотографовані у 1884 та 2016 роках біля річки Свакоп (Намібія)

Зростає дерево в Намібії, в місці, де дощі – це рідкісне явище, тому до екстремальних умов пустелі вельвічія відмінно адаптована. Ця рослина взагалі не залежить від опадів, їй цілком достатньо туманів, що приходять з океану. Поглинання атмосферної вологи відбувається через продихи, густота яких є рекордною в світі рослин — 20 тисяч на 1 кв. см, тому вона може прожити без вологи близько п’яти років. За умови, що опускаються тумани, цей термін з легкістю збільшується.

Вельвічія росте на південному заході Анголи і в Намібії в межах кам’янистої пустелі Наміб, що тягнеться вздовж узбережжя Атлантичного океану. Здебільшого область її поширення обмежена вузькою береговою смугою вздовж західного узбережжя Африки – від околиць міста Мосамедіш у південній частині Анголи до південного тропіка в Намібії. Рослина рідко зустрічається далі, ніж за сто кілометрів від берега. Це приблизно відповідає тій межі, якої досягають тумани, що є для вельвічії основним джерелом вологи, оскільки опади тут вкрай нерегулярні і їх випадає дуже мало. Лише окремі екземпляри вельвічії зустрічаються у внутрішніх районах пустелі Наміб, оселяючись у верхів’ях сухих русел тимчасових водотоків, де опадів випадає більше. Тут після рясних дощів у широких неглибоких низинах збирається вода і земля зволожується на глибину 1,5-2 м.