Велетень з Кастельно: чоловік зростом 3,5 метра

Легенди про велетнів пронизують фольклор культур усього світу. У стародавніх греків були Гіганти, які народилися від Геї (Землі), коли кров кастрованого Урана впала на землю. Гіганти часто вступали в сутички з олімпійськими богами, а переможених, за переказами, ховали під вулканами. У скандинавській міфології велетні штурмували Асгард у битві при Рагнареку і билися з богами, поки не зруйнували світ. Мабуть, найвідомішим з велетнів був Голіаф, якого Давид убив одним ударом з пращі.

Багато прихильників теорії інопланетян вважають, що велетні існували насправді і побудували багато великих кам’яних пам’ятників минулого, таких як Стоунхендж і Піраміди Гізи. Навіть природні геологічні особливості, такі як масивні базальтові колони Giant’s Causeway на узбережжі Північної Ірландії, були приписані велетням. Однак немає жодних археологічних доказів, які б свідчили про те, що гомо сапієнси коли-небудь виростали вищими, ніж є ми сьогодні. Яким же було здивування антрополога Жоржа Ваше де Лапужа, коли в 1890 році під час розкопок кладовища бронзової доби в Кастельно-ле-Лез, поблизу Монпельє, Франція, він виявив три людські кістки гігантських розмірів.

Як можна бачити на світлині вище, зліва – фрагмент стегнової кістки величезного діаметру. Його довжина становила 14 см, а окружність кістки – 16 см. Праворуч – верхня частина великогомілкової, або гомілкової, кістки. Посередині – плечова кістка, або кістка передпліччя, нормального розміру, знайдена з того ж кладовища, і розміщена між двома знахідками, щоб проілюструвати, наскільки великими є два сусідні фрагменти. Внизу знаходиться фрагмент, який може належати або до стегнової, або до плечової кістки. Судячи з розміру фрагментів, Лапуж підрахував, що людина, якій належали ці кістки, повинна була мати зріст близько 3,5 метра. Для порівняння, найвищою документально зафіксованою людиною є Роберт Уодлоу (1918 – 1940), зріст якого становив 2,74 м.

“Я думаю, що немає необхідності відзначати, що ці кістки безперечно належать людині, незважаючи на їх величезний розмір“, – написав Лапуж в журналі “La Nature”. – “Окружності кісток були більш ніж удвічі більші за звичайні. Судячи з інтервалів анатомічних точок, вони також передбачають вдвічі більшу довжину“.

Кістки гіганта були досліджені зоологами і палеонтологом Університету Монпельє, а пізніше доктором Полем Луї Андре Кінером, професором патологічної анатомії Медичної школи Монпельє, який визнав, що вони представляють “дуже високу расу”, але тим не менш визнав їх ненормальними за розмірами і, очевидно, “наслідком хвороби”.

Чи свідчать кістки, розкопані в Кастельно-ле-Лез, про випадок гіпертрофії гіпофіза, що призводить до надмірного рівня людського гормону росту, чи про щось інше?

“Гігант з Кастельнау, мабуть, викликав подив, якщо не жах, у дикунів тих часів, і, безсумнівно, до нього ставилися з усією пошаною, як в наші дні ставляться до видатних спортсменів“, – повідомляв “Бостонський журнал хімії і фармації”.

До речі, серед селян, що мешкають в околицях, існує давній переказ про те, що в печері в долині в давнину жив велетень. Чи може бути так, що давній переказ мав під собою реальне підґрунтя?

Цікаво, що через кілька років у тому ж місці було знайдено ще більше кісток велетнів. Робітники, які розкопували водосховище водогону, нібито знайшли черепи до 81 см в окружності (для порівняння, середня голова дорослої людини має розмір близько 55 см). Також були знайдені інші кістки гігантських розмірів, які вказують на те, що вони належали людській расі “зростом від 3 до 4,5 метра”.

Кістки були відправлені до Французької академії наук для подальшого вивчення. На цьому сліди закінчуються. Жодної згадки про нібито гігантські фрагменти кісток з Кастельно більше ніколи не з’являлися в наукових журналах.

Джерело: Wikipedia