Сумна історія першої жінки, яка спустилася з Ніагарського водоспаду в бочці: Енні Едсон Тейлор

Енні Едсон Тейлор підкорила Ніагару, спустившись по водоспаду в бочці власної конструкції. Як не дивно, Енні вийшла сухою з води в прямому і переносному сенсі, отримавши при спуску лише дріб’язкову травму голови. Але настрій після спуску в неї було настільки кепський, що вона сказала: “Краще я залізу в жерло гармати, ніж будь-коли повторю подібне“. Тейлор також попередила любителів екстріму, щоб вони в жодному разі не намагалися повторювати її спуск, правда, це не допомогло – слави і грошей хочеться всім.

На жаль, самій Тейлор, колишній вчительці, вдові і шукачці пригод, її знаменитий спуск по Ніагарі не приніс ні популярності, ні статків. Не в останню чергу так сталося тому, що у неї не було ні зовнішніх даних (на момент спуску Енн виповнилося 60 років), ні харизми, ні щасливою зірки. І це при тому, що скоєне нею – це дійсно неймовірний факт. Але Енні обдурили найближчі люди, в тому числі промоутер Френк Рассел, який втік, прихопивши з собою знамениту бочку. На безуспішні пошуки Френка і бочки Тейлор витратила майже всі зароблені на спуску гроші, і решту життя вона провела, роздаючи автографи і намагаючись привернути до себе увагу заявами про те, що вона медіум, що бажає повторити спуск, написати книгу і створити ще щось неймовірне. Тейлор закінчила життя в будинку для літніх людей без гроша, на її могилі немає дат народження і смерті, тільки напис: “Тут спочиває Енні Тейлор, перша жінка, яка підкорила Ніагарський водоспад і залишилася живою”.

Знаменитий спуск відбувся 24 жовтня 1901 року. 22 жовтня провели випробування бочки на міцність – спустили її з кошеням всередині. Кошеня після пригоди почувалося добре, його можна бачити на одній з фотографій. Конструкцію бочки Енні придумала разом з місцевими бондарями, що майстрували такі ж вироби для пива Colb. Бочка для Енні не вирізнялася чимось особливим – це були звичайні дубові дошки, стягнуті металевими обручами. Всередині вона була обшита матрацом. Для ведення фінансів Тейлор уклала договір з промоутером Френком Расселом. Дата заходу була вибрана не випадково – саме тоді відкривалася виставка в Буффало, передбачався приплив туристів, і оглядові майданчики повинні бути повністю заповнені. 8 жовтня бочку виставили у вітрині магазину «Сміт і Персер» в самому центрі міста, а Енні жваво роздавала численні інтерв’ю, під час ких їй доводилося відповідати на одне і те же питання – “навіщо ви робите самогубство?”. Саме таке ставлення до Тейлор панувало у публіки, але, з іншого боку, це і підігрівало інтерес до заходу, тому 24 жовтня на оглядових майданчиках зібралася неймовірна кількість глядачів.

Два човни вивезли Тейлор і бочку трохи вище одного з Ніагарських водоспадів – Підкова (висота 53 метри). Жінка залізла всередину бочки, бондарі встановили кришку і звичайною велосипедною помпою накачали всередину повітря. Після того, як шланг насоса від’єднали і отвір загерметизували, бочка вирушила вниз по течії, набираючи швидкість в напрямку до водоспаду.

Натовп ревів і стогнав від захвату, але найбільше переживав Френк Рассел, який дуже добре пам’ятав обіцянку американських і канадських властей повісити його в разі загибелі Тейлор. Власне, покарання за спуск по Ніагарі існувало завжди, тільки звичайно застосовувався штраф. Але у випадку з Френком мало місце “сприяння самогубству” – стаття тягнула на смертну кару. Тим часом бочка наблизилася до краю і зникла в піні водоспаду.

Внизу за бочкою уважно стежили рятувальники, і як тільки вона з’явилася на поверхні, негайно витягли її, відкрили і виявили, що Енні Едсон Тейлор знаходиться в доброму здоров’ї, якщо не враховувати подряпини на скроні. Вся подія тривала 18 хвилин, причому на відкривання бочки пішло набагато більше часу, ніж можна було очікувати. Першими словами Енні були: “Нікому не раджу це повторювати“. Потім жінка розповідала, що загалом у спуску не було нічого особливого – вона чула шум водоспаду, який наростав, потім відчула падіння, потім від удару на кілька хвилин втратила свідомість – от і все.

Незважаючи на майбутні негаразди, недовгий, але п’янкий момент слави Тейлор все ж пережила. Ті, хто тільки недавно вважав Енні божевільною, зараз хотів побачити її, сфотографуватися разом, взяти інтерв’ю чи хоча б автограф. Що сталося далі, ми вже знаємо.