«Шосе смерті»: як американці знищували іракців, що відступали (1991)
Тридцять років тому відбулася одна з найбільш кривавих сторінок історії війни в Іраку. Події відбувалися на шосе 80, приблизно за 32 км на захід від Кувейту. В ніч з 26 на 27 лютого 1991 року тисячі іракських солдат і цивільних осіб відступали в Багдад після оголошення про припинення вогню. Але президент Джордж Буш наказав знищити іракську армію, що відступала. Літаки-винищувачі сил коаліції напали на караван і підбили машини спереду і ззаду, щоб інші не могли вибратися. Потім хвиля за хвилею літаки годинами бомбили замкнені в пастці машини. Після того, як бійня була закінчена, близько 2000 спалених і понівечених іракських транспортних засобів, а також тіла тисяч іракських солдатів були розкидані на багато миль в місці, яке пізніше отримало назву «шосе смерті». Ще кілька сотень навіки залишилися на іншій дорозі, Шосе 8, яка веде в Басру. Фото знищеної техніки на цих двох дорогах стали одними з найбільш впізнаваних образів операції «Щит пустелі».
Напередодні Багдад по радіо оголосив, що міністр закордонних справ Іраку прийняв пропозицію про припинення вогню і наказав всім іракським військам вивести війська з Кувейту відповідно до 660 резолюції ООН. Однак президент Буш відмовився вірити в це і відповів, що «немає жодних доказів відступу іракської армії. Фактично іракські підрозділи ведуть бойові дії… Ми продовжуємо операцію».
На наступний день іракський президент сам оголосив по радіо, що виведення військ дійсно почалося по двох автомагістралях і завершиться того ж дня, на що Буш відреагував вкрай різко, назвавши заяви Хуссейна «образою» і «жорстоким обманом».
Фактично Ірак хотів здатися і покинути поле битви, закінчивши тим самим війну. Але, оскільки такий розвиток подій міг бути невигідним для США, Буш і військові стратеги Америки вирішили просто знищити якомога більше іракців.
Перші вибухи пролунали близько опівночі. Спочатку американські і канадські літаки бомбили передній і задній кінці конвою, щоб інші не змогли врятуватися, а потім атакували основну частину. Головнокомандувач Центрального командування Сполучених Штатів отримав від адміністрації Буша вказівку «нікого і нічого не випускати з Кувейту». Знищувався будь-який транспортний засіб, який виїжджав на узбіччя у відчайдушному пориві вирватися з пастки.
«Кабіни вантажівок були деформовані вибухами так сильно, що зрівнялися з землею, і неможливо було побачити, чи були там водії. Скло автомобілів плавилися, а величезні танки перетворилися в дрібні шматки металу», – пише лівансько-американський журналіст Джойс Чедьяк.
«Масова розправа з виведення іракських солдатів порушує Женевські конвенції 1949 року, Загальну статтю III, яка забороняє вбивство солдатів, які не ведуть бій, – пише Джойс Чедьяк. – Американські війська не вигнали з Кувейту іракську армію, як стверджує адміністрація Буша. Вони не відступали, щоб перегрупуватися і знову битися. Насправді вони йшли додому».
«Нападати на солдатів, які повертаються додому в подібних умовах, є військовим злочином», – додав Чедьяк.
«Навіть у В’єтнамі я не бачив подібної жорстокості», – слова майора Боба Ньюджента, офіцера військової розвідки.
«Самим тривожним аспектом інциденту була таємниця, – писав Малком Лагош. – Коли Newsday розкрив подробиці, багатьох це застало зненацька. За словами членів комітетів збройних сил Палати і Сенату США, Пентагон приховав подробиці атаки від них».
ЗМІ також тиражували іншу історію. Польові командири США всіляко намагалися зобразити, що іракські війська не здалися добровільно, а їх витіснили з поля бою.
Через чотири роки генерал Норман Шварцкопф спробував виправдати те, що сталося на «шосе смерті»:
«Перша причина, по якій ми розбомбили шосе на північ від Кувейту, полягає в тому, що на цій дорозі було багато військової техніки, і я наказав усім командирам, щоб кожен іракський танк був знищений. По-друге, це зовсім не була купка невинних людей, які просто намагалися повернутися через кордон в Ірак. Це була зграя вбивць і головорізів, які розграбували Кувейт, а тепер намагалися втекти з країни, щоб уникнути правосуддя».
Шосе 80 було відновлене в кінці 1990-х років. У 2003 році його використали американські та британські війська під час вторгнення в Ірак. Ще сьогодні вздовж шосе можна зустріти окремі одиниці техніки, знищеної в 1991 році.
Джерело: https://en.wikipedia.org/wiki/Highway_of_Death
Читайте також про Фотографії, що вразили світ, серед яких багато фото військових дій, а також про те, як Гітлер створював зброю реваншу – балістичні ракети, націлені на Лондон.
