Рейні Бетеа: остання публічна страта в США, 1936 рік

Рейні Бетеа (Rainey Bethea, 1909 р.н.), 26-річний афроамериканець, був останньою людиною, яку публічно стратили в США. Рейні зізнався у зґвалтуванні та вбивстві 70-річної білої жінки на ім’я Лішія Едвардс і був публічно повішений в Оуенсборо, штат Кентуккі, після того, як його визнали винним у злочині. Помилки при виконанні повішення, вигляд юрби, яка насолоджувалася стратою, а також пов’язаний з цим розголос у медіа, сприяли припиненню публічних страт у США.

Рано вранці 7 червня 1936 року Бетеа проник в будинок Лішії Едвардс на Східній П’ятій вулиці, піднявшись на дах сусідньої господарської будівлі. Знявши ширму з її вікна, він увійшов до кімнати, розбудивши її. Потім Бетеа задушив Едвардс і жорстоко зґвалтував її. Після того, як вона втратила свідомість, він почав шукати цінні речі і вкрав кілька її каблучок. У процесі цього він зняв свою власну чорну целулоїдну тюремну каблучку і не зміг пізніше її знайти.

Він вийшов зі спальні та сховав викрадені коштовності у сараї неподалік від будинку. Злочин виявили вранці – сім’я Смітів, яка мешкала поверхом нижче, помітила, що не чула, як Едвардс ходила по своїй кімнаті.

Поліцейські знайшли численні сліди, в тому числі целулоїдне тюремне кільце Бетеї. До вечора наступного дня поліція вже підозрювала Рейні Бетеа після того, як кілька мешканців Оуенсборо заявили, що раніше бачили його з цією каблучкою на руці. Оскільки Бетеа мав судимість, поліція змогла використати нову на той час техніку ідентифікації за відбитками пальців, щоб встановити, чи він торкався предметів у спальні. Поліція розшукувала Рейні протягом наступних чотирьох днів, знайшла і заарештувала його.

Під час перевезення Бетеа зробив своє перше зізнання, визнавши, що він зґвалтував Едвардс і задушив її до смерті. Бетеа також висловив жаль з приводу того, що він зробив помилку, залишивши свою обручку на місці злочину, заявивши, що зняв її для того, щоб приміряти обручки Едвардс. 12 червня 1936 року Бетеа зізнався вдруге, розповівши охоронцям, де сховав викрадені коштовності. Поліція Оуенсборо обшукала сарай і знайшла коштовності.

За законами штату Кентуккі, велике журі присяжних не могло зібратися до 22 червня, і прокурор звинуватив Бетеа виключно у зґвалтуванні. Згідно з чинним законодавством штату, страта за вбивство і пограбування здійснювалася шляхом ураження електричним струмом у в’язниці штату в Еддівіллі. Зґвалтування, однак, могло бути покаране публічним повішенням в окружному центрі, де стався злочин. Через одну годину і сорок хвилин велике журі присяжних повернуло обвинувальний акт, визнавши Бетею винним у зґвалтуванні. У своїй вступній промові прокурор сказав: “Це один з найпідліших, найзвірячіших, найбоягузливіших злочинів, коли-небудь скоєних в окрузі Девісс. Правосуддя вимагає, і Співдружність буде вимагати і очікувати винесення смертного вироку через повішення“. Допитавши 21 свідка, сторона обвинувачення завершила виклад своїх аргументів. Сторона захисту не представила і не допитала жодного свідка.

Після заключного слова прокурора суддя проінструктував присяжних, що, оскільки Бетея визнав себе винним, вони повинні “…призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк не менше десяти років і не більше двадцяти років, або смертну кару“.

Після всього лише чотирьох з половиною хвилин обговорення присяжні повернулися з вироком про смертну кару через повішення. Після цього Бетею швидко вивели із зали суду і повернули до в’язниці. Загалом суд над Бетеєю тривав три години.

Хоча злочин не був чимось винятковим на місцевому рівні, він привернув увагу всієї країни, оскільки шерифом округу Девісс була жінка. Флоренс Шумейкер Томпсон стала шерифом після того, як її чоловік несподівано помер від пневмонії. Флоренс стала шерифом за правом вдови, і як шериф округу їй було доручено повісити Бетеа. Артур Л. Хеш, колишній офіцер поліції Луїсвілля, безкоштовно запропонував свої послуги для виконання страти, Томпсон прийняла цю пропозицію.

Останній прийом їжі Рейні Бетеа складався зі смаженої курки, свинячих відбивних, картопляного пюре, маринованих огірків, кукурудзяного хліба, лимонного пирога і морозива, які він з’їв о 16:00 13 серпня в Луїсвіллі.

Близько 1:00 ночі заступники шерифа округу Девісс перевезли Бетеа з Луїсвілля до Оуенсборо. У в’язниці округу Девісс професійний кат Філ Ханна з Епворта, штат Іллінойс, відвідав Бетею і сказав, що йому потрібно буде стати на хрестик, який буде позначений на люку. Бетеа вийшов з в’язниці округу Девісс о 5:21 ранку і пройшов з двома помічниками до ешафота. Протягом двох хвилин він був біля основи ешафота. Роззувшись, він взув нову пару шкарпеток. Він піднявся по сходинках і став на великий хрест, як йому було наказано.

Хеш прибув на місце в стані алкогольного сп’яніння в білому костюмі і білій панамі. Цей факт, як і його поведінка на страті, буде ключовим при скасуванні публічної смертної кари у США.

Після того, як Бетеа зробив свою останню сповідь священнику, офіцери наділи йому на голову чорний мішок і пристебнули ремені навколо щиколоток, стегон, рук і грудей.

Філ Ханна накинув петлю на шию Бетеї, поправив її, а потім подав сигнал Хашу, щоб той натиснув на спуск. Але Хаш, який був напідпитку, ніяк не відреагував. Філ крикнув Хешу: “Зроби це!“. Тоді Хаш нарешті натиснув на спусковий гачок, який відкрив люк. Бетеа впав на 2,4 м, і його шия миттєво зламалася. Після цього двоє лікарів підтвердили його смерть.

Після цього Ханна поскаржився, що Хешу не можна було дозволяти виконувати страту з його постійними пиятиками. Він також додав, що це було найгірша з 70 страт, які він бачив.

За оцінками, спостерігати за стратою зібрався натовп близько 20 000 осіб. Подія викликала вкрай негативні відгуки в пресі, багато редакцій розкритикували її, вказуючи, що натовп отримав від цього “надто багато задоволення”, і засудили “карнавал садизму”. Велика кількість людей писали в газети, обурюючись, як таке ганебне видовище могло статися в Кентуккі.

Галас у ЗМІ навколо страти Бетеа прискорив її скасування на законодавчому рівні – сенатори представили законопроект, що скасовує вимогу про публічне виконання страти засуджених ґвалтівників. Після швидких дебатів ця пропозиція була підписана, і публічні страти назавжди відійшли у минуле.

Читайте також про останню страту на гільйотині з відео.