Півень Майк, який півтора року прожив без голови
Неймовірна частина життя півня Майка почалася в той момент, коли для більшості курей вона закінчується. Отже, 10 вересня 1945 року, місто Фруіт, штат Колорадо. Дружина відправила Ллойда Олсена в курник з чіткою інструкцією підготувати курча до зустрічі зі сковородою.
Ллойд знав, що його теща любить курячі шийки, тому постарався тюкнути голову півню зі збереженням цієї частини. Як жартував потім Олсен, “догодити тещі було важливо як в 40-их роках минулого століття, так і сьогодні”, і його догідливість мала наслідком ще додаткових півтора року життя для Майка. Обезголовлення сокирою пройшло гладко, і півень став більше схожий на тушку, що знаходиться на шляху до каструлі. На подив Ллойда, півень не тільки не збирався вмирати, але, оговтавшись від шоку, повернувся до звичайних своїх занять – пішов клювати зерна і чистити пір’я, майже як інші його приятелі з курника.
Коли наступного ранку господар зайшов у курник, то виявив, що півень мирно спав з обрубком під крилом. Ллойд вирішив, що якщо вже Майку пощастило вижити, то нехай він продовжує так і далі, тим більше що це було надзвичайне видовище. Клювати зерна і пити воду Майк не міг, як не старався, і Ллойд взявся годувати його з піпетки.
Через тиждень стало зрозуміло, що у цій аномалії без науки не розберешся. Майка посадили в автомобіль і повезли за 250 миль в Університет Юти на обстеження. Біологи оглянули потерпілого і сказали наступне. Лезо сокири пройшло біля сонної артерії, а згусток крові перешкодив крововтраті. Хоча голова і була відсутня, але більша частина спинного мозку і одне вухо вціліло. Оскільки більшістю рефлексів курки управляє саме мозковий стовбур, у Майка були всі шанси виглядати досить здоровим, і продовжувати жити майже повноцінним життям.
За наступні 18 місяців, які Майк прожив як “Дивовижне Безголове Курча” (The Headless Wonder Chicken), він поправився на два з половиною кілограми (спочатку важив кіло і сто грам), змужнів і оперився. В інтерв’ю Олсен говорив, що Майк був “чудовим екземпляром здорового півня за винятком відсутності голови”.
Феномену стало тісно в курнику маленького Фруіта, і Ллойд відправився в тур по країні. Американці охоче розлучалися з 25 центами за задоволення подивитися на безголового півня. Популярності додали публікації в журналах Life, Time Magazine, і в Книзі рекордів Гіннеса. Дивовижне Курча оцінили в 10 000 доларів і застрахували на таку ж суму. На піку популярності Майк, сам того не підозрюючи, приносив господарям 4500 доларів на місяць (48 000 доларів на цінах 2010 року).
Історія закінчилася так само трагічно, як і почалася. Подорожуючи по країні, Олстен ночував у одному з мотелів Арізонскої пустелі. Вночі Майк став задихатися, а Ллойд не зміг швидко знайти піпетку, щоб прочистити горло бідному півню…
Неймовірна кількість домашньої птиці поплатилася життям за те, що їх господарі намагалися повторити вдалий удар Ллойда. Півнів і курей рубали десятками, намагаючись цілитися якомога ближче до голови, але все марно – ніхто не спромігся зробити другого Майка.
Тепер місто Фруіт щорічно проводиться фестиваль, присвячений непереможному бажанню Майка жити. У програмі – концерти, автомобільне шоу, змагання з бігу та інші розваги.
Сайт фестивалю (англ): miketheheadlesschicken.org
Вікіпедія (англ): en.wikipedia.org/wiki/Mike_The_Headless_Chicken
Life: life.time.com
Читайте також про те, якими нелюдськими методами один лікар в США лікував душевнохворих.