Переодягнута в чоловіка жінка та бананове вино: несподівані факти про кесарів розтин

Сучасні жінки можуть народити дитину за допомогою кесаревого розтину за власним бажанням, а раніше ця маніпуляція вела до болісної смерті. Згадуємо історію операції: як її проводили давньогрецькі боги, які ідеї африканської медицини удосконалили процес та що приховував перший хірург, який провів цю операцію.

Античність: кесарів розтин як смертний вирок

Метод вилучення немовлят з утроби використовувався людьми з давніх часів. До цього методу вдавалися, коли було зрозуміло, що жінка не переживе пологи. Так, наприклад, у грецьких міфах, що відображали реальні медичні випадки, з утроби померлих матерів вилучили бога виноробства Діоніса і бога лікування Асклепія.

Популяризаторами кесаревого розтину вважаються жителі Стародавнього Риму: ще VII столітті до нашої ери завдяки царю Нуму Помпілію тут з’явився закон (leges regiae), за яким лікарі повинні були розкривати утробу жінки, що помирала під час пологів.

Існує версія, що кесарів розтин назвали так на честь Юлія Цезаря (нібито він народився саме таким чином). Ця версія малоймовірна, оскільки існує достатньо доказів того, що його мати пережила пологи.

У 77 році н. е. римський письменник Пліній Старший склав енциклопедію під назвою «Природна історія». У ній він написав, що Юлія Цезаря назвали на честь предка, народженого розрізом. Самого Юлія, “першого з Цезарів”, він описує як “a caeso matris utero dictus” (“названий на честь розсіченої утроби матері”).

У Римській імперії слово “цезар” стало обов’язковою частиною імператорських титулів, а римські закони lex regia стали називатися lex caesarea.

Етимологія словосполучення «кесарів розтин» досі залишається під сумнівом. Можливо, мешканці Візантії, які у Х столітті склали словник, неправильно зрозуміли текст Плінія. Переплутали віддієслівне caesus (від дієслова caedere – «розсікати») з прикметником caesareus, утвореним від Caesar. Саме тому багато хто пов’язує Цезаря з кесаревим розтином, і сьогодні можна знайти багато зображень, на яких народження імператора показано саме таким способом. Тому на питання, чому касарів розтин називають саме так, не можна відповісти однозначно.

Середньовіччя: все почалося у Чехії. Чи у Швейцарії?

Вчені досі сперечаються щодо першого успішного проведення кесаревого розтину, коли і дитина, і жінка залишилися живими. Довгий час вважалося, що першу операцію в 1580-х роках у Швейцарії провів Якоб Нуфер, який заробляв на життя кастрацією свиней. Коли в його дружини виникли труднощі з пологами, він сам витяг із неї сина. Згідно з записами, все пройшло успішно, і жінка згодом народила ще кількох дітей.

Проте нещодавно історики дізналися про успішний кесарів розтин, який було проведено за два сторіччя до цього — у 1380 році в Празі. Пацієнткою стала дружина чеського короля Іоанна Люксембурзького Беатріса де Бурбон. А народився того дня Венцель І — майбутній герцог Люксембургу. Але обидві історії все ще викликають сумніви в істориків.

XVII-XIX століття: дезінфекція рук та вертикальні розрізи

Аж до XVII століття кесарів розтин вважався крайнім заходом – його використовували тільки в тих випадках, коли щось загрожує життю матері. Лікарі у різний спосіб намагалися уникнути цієї процедури. Деякі навіть намагалися менше годувати вагітних жінок з вузьким тазом, щоб дитина в утробі не виросла дуже великою і природні пологи пройшли вдало.

Медичні розробки того часу сприяли скороченню смертності: у XVII столітті медики почали детальніше займатися анатомією та вивчати людські тіла. У XIX столітті лікарі почали застосовувати карболову кислоту для дезінфекції та місцеву анестезію під час кесаревого розтину. Це полегшувало біль жінкам і скорочувало ймовірність смерті від шоку. Проте жінки продовжували регулярно вмирати через втрату крові або занесену під час процедури інфекцію. До кінця 1870-х років кесарів розтин проводився досить грубо: лікарі не використовували хірургічні шви, щоб закрити матку.

1876 ​​року акушер Едуардо Порро запропонував видаляти матку після кесаревого розтину, щоб жінка не померла від втрати крові. У 1881 році була проведена перша операція такого типу – гістеректомія. Операція допомогла багатьом жінкам пережити пологи, проте не набула популярності, тому що пари хотіли мати можливість народжувати більше однієї дитини.

Через рік німецькі акушери Рудольф Керер та Макс Зенгер розробили техніку накладання швів для запобігання кровотечі. Зенгер робив шов вертикально, а Керер горизонтально. Їхні розробки призвели до того, що смертність від пологів до 1890-х років вперше впала нижче 20%. Суперечки, як краще накладати шви, тривали до початку ХХ століття.

Загадкова історія першого хірурга

Одну з перших зареєстрованих вдалих операцій провів британський військовий хірург Джеймс Баррі на початку ХІХ століття. Проте вже після його смерті з’ясувалося, що насправді Джеймс Баррі все життя був переодягненою у чоловіка жінкою на ім’я Маргарет Енн Баклі. Позаяк у медичних університетах на той час могли навчатися тільки чоловіки, заради вступу Енн переодяглася в чоловічий одяг і склала іспити під вигаданим ім’ям. До кінця життя ніхто не знав її справжнього імені та статі — навіть лікар. Детальніше про Джеймса Баррі можна почитати у Вікіпедії.

Уганда: кесарів розтин з банановим вином

Британський мандрівник Роберт Фелкін у XIX столітті бачив кесарів розтин, який проводили жителі Уганди. Цілитель напоїв породіллю банановим вином, а потім ним же очистив руки та живіт жінки. Він зробив надріз у середині живота і з допомогою припікання зупинив кровотечу. Лікар масажував матку, щоб вона активніше скорочувалася. Після операції рану на животі зашили залізною голкою та перев’язали ниткою з коріння рослин.

Оскільки жінка після операції почувалася добре, Фелкін вирішив, що цією практикою користувалися регулярно. Записи про схожі пологи з використанням рослинних засобів збереглися в Руанді та Танзанії. У той час як у решті світу медичну освіту могли здобути лише чоловіки, тут кесаревим перетином регулярно займалися жінки.

XX століття: локальна анестезія і лише поперечні розрізи

У 1926 році професор акушерства з Глазго Манро Керр знову ввів поперечний розріз замість поздовжнього – з’ясувалося, що такі розрізи гояться швидше, ніж вертикальні, і зменшують ймовірність розриву матки. Його ідеї змусили багатьох переосмислити кесарів розтин: раніше фахівці говорили пацієнткам, що після проведення операції природні пологи вже неможливі. Цей міф був популярним до кінця XX століття. Сучасні спеціалісти спростовують це твердження.

Наш час: 20% всіх пологів та контроль ВООЗ

Сьогодні кесарів розтин використовується, якщо є певні медичні показання або породілля наполягає на цьому з інших причин. Наприклад, переживає через біль під час пологів.

У 2015 році ВООЗ рекомендувала всім країнам стежити, щоб кількість таких пологів не перевищувала 10%, тому що кесарів розтин може призвести до ускладнень хвороб, інвалідності та навіть смерті. Ця ймовірність посилюється, якщо операція проводиться без якісного обладнання та в небезпечних умовах. Проте деякі країни перевищують показник ВООЗ – Бразилія, Туреччина, Кіпр, Єгипет. У 2018 році найбільше операцій такого типу проводили в Домінікані: там за допомогою кесаревого розтину витягували кожну другу дитину.

Медичні організації щороку радять жінкам обирати природний процес пологів, якщо немає необхідності у зворотному, і нагадують про ризики операції. Наприклад, про інфекції. Однак деякі дослідження доводять, що кесарів розтин так само безпечний, як і вагінальні пологи.

Згідно з останніми дослідженнями ВООЗ, приблизно 21% всіх пологів у світі проходять за допомогою кесаревого розтину. Вчені передбачають, що ця цифра продовжуватиме зростання і до 2030 року третина операцій проходитиме саме таким чином.

Читайте також про відро з таблетками, яке на Гаїті слугує поліклінікою.