Найдовший в історії експеримент тривалістю 100 років

Експеримент був розпочатий професором фізики в Університеті Квінсленда Томасом Парнеллом в 1927 році для того, щоб продемонструвати, що звичайні матеріали можуть мати дивовижні властивості. Дослідження показує, якою текучістю і високою в’язкістю володіє смола, що використовується для гідроізоляції днищ кораблів. При кімнатній температурі вона поводиться як тверде тіло і легко може бути роздроблена за допомогою молотка. Але досить дивний той факт, що смола в цих температурних умовах насправді є рідиною.

У 1927 році професор Парнелл нагрів зразок смоли і заклав його в скляну лійку з закритим нижнім кінцем. Три роки смола остигала, а в 1930 низ лійки відкрили. З цього моменту смола повільно капала – настільки неспішно, що зараз, через 80 років, формується десята крапля.

Експеримент створили виключно для демонстрації і знаходиться в звичайних умовах навколишнього середовища (все обладнання розміщено за склом в фойє відділу), тому швидкість формування крапель змінюється в залежності від сезонних змін температури. Проте, можна зробити оцінку в’язкості цього зразка смоли. Виявляється, вона приблизно в 300 мільярдів разів більш в’язка, ніж вода.

Професор Джон Мейнстоун з восьмою краплею, що утворилася в 1990 році. Університет Квінсленду

За скляним приладом часто спостерігають студенти, хоча це видовище настільки ж захоплююче, як спостереження за ростом трави. За капанням смолою може спостерігати кожен – на сторінку Університету транслюється відео з веб-камери.

Хронологія експерименту: