Ліжка-скрині середньовіччя
Протягом більшої частини людської історії на усамітнення під час сну можна було не розраховувати. Багато бідних сімей жили в невеликих будинках, де була тільки одна або дві кімнати, більша з яких виконувала функції спальні та вітальні, в якій спали всі мешканці будинку, включно з гостями. Навіть у великих будинках і палацах слуги нерідко спали в одній кімнаті з господарем. Коли король Генріх V спав з Катериною Валуа, пише Білл Брайсон у книзі At Home, у кімнаті були присутні його стюард і камергер. За таких обставин штори забезпечували трохи усамітнення. Але тільки в своєрідному “капсульному ліжку”, або ліжку-скрині можна було по-справжньому усамітнитися.
У багатьох сільських будинках у Шотландії, Франції, а також у деяких регіонах Нідерландів і Великої Британії люди спали в ліжках-скринях, що були великими дерев’яними шафами з дверима з ліжком усередині. Деякі ліжка-скрині були окремими меблями, інші були вбудовані в ніші та прикріплені до стін. Замість дверних стулок ях часто оснащували шторами, які під час натягування створювали приємну і затишну, напів-приватну кабіну. Крім усамітнення, невеликий замкнутий простір ящика-ліжка утримував тепло тіла, зігріваючи сплячу людину взимку. Також можливо, що ліжка забезпечували певний ступінь захисту від зловмисників, особливо від вовків та інших тварин, які могли проникнути в будинок. Передбачалося, що селяни тримали своїх дітей у таких скринях, поки йшли на роботу в поля.
Згідно з енциклопедією Encyclopedia of Cottage, Farmhouse and Villa Architecture and Furniture, що була вперше опублікована у 1833 році, у багатьох ліжок-скринь була “полиця, а іноді й дві, прикріплена до внутрішньої частини дна ліжка трохи вище від постільної білизни, та іноді одна вгорі, під стелею. Іноді була одна або дві полиці на спинці ліжка; тож цей предмет меблів служить не тільки ліжком, а й платтяною шафою і скринею для білизни”.
Також в енциклопедії написано: “У деяких частинах країни двері ліжок кріпляться болтами або мають замки, тож людина, що лягає спати, може розкласти цінні речі на полиці й зачинитися. Також двері ліжка можна замкнути, коли людина йде вдень у справах”.
Ліжка-скрині стали модним предметом інтер’єру, і вони з’являлися навіть у багатих будинках з кількома спальнями і без гострої потреби в усамітненні. Багато столярів у 18 сторіччі створювали секретні шухляди-ліжка, замасковані під шафи або серванти чи заховані за рядами книжкових полиць і шухляд.
Ліжка-скрині вийшли з ужитку, починаючи з 19-го століття, через заклопотаність гігієною і несвіжим повітрям, але в багатьох частинах Шотландії практика сну в скринях тривала і в 1900-х роках.
У “Материнському обов’язку” Пітера де Хуча зображено жінку, яка розчісує волосся своєї дитини перед таким ліжком, до якого можна залізти з іншої скрині, яка використовується за прямим призначенням і одночасно слугує підніжкою.
