Гра “золотої” британської молоді – “Ітонський пристінок” (The Eton Wall Game)
Ця гра, що нагадує одночасно футбол і регбі, є самостійним видом спорту, в який грають тільки в одному місці у світі. Грати в “Ітонський пристінок” почали ще у далекому минулому, у 1717 році, коли й було побудовано стіну. Офіційне змагання проводиться один раз на рік, 30 листопада, в день святого Андрія. Неофіційних зустрічей більше, але вони, за футбольною аналогією, вважаються дружніми і в літописі гри не відображаються.
У Eton Wall Game завжди беруть участь одні й ті самі команди – учні Королівського коледжу “Богоматері Ітона поруч із Віндзором” (The King’s College of Our Lady of Eton beside Windsor), скорочено – Ітонського коледжу. Студенти поділяються на дві команди – Collegers формується з королівських стипендіатів, Oppidans – з решти, що платять за навчання самі та становлять численнішу групу. Кожна група студентів обирає десять найдостойніших членів, які відстоюватимуть її честь в “Ітонському пристінку”.
Правила гри досить своєрідні. Поле для гри – це смуга завширшки 5 метрів уздовж 110-метрової стіни, на обох кінцях смуги розташовані невеликі зони супротивників, так звані “зони крейди”. Гра триває два тайми по 30 хвилин, можна проводити тільки одну заміну гравця через травму, що трапляється доволі часто – правилами заборонені тільки явні удари кулаками і ногами, а все решта дозволено. Як і у футболі, торкатися до м’яча рукою нижче ліктя заборонено, за порушення правил м’яч можуть пересунути на кілька ярдів у бік команди, що провинилася.
Спочатку м’яч розташовується в центрі стіни, де відстань до обох “зон крейди” становить по 50 метрів. За сигналом гравці мчать до м’яча і намагаються проштовхнути його якомога ближче до зони противника. Мета – набрати якомога більше очок, які нараховуються за:
1. Пересування м’яча в “зону крейди” противника – 1 очко.
2. Гол “стаціонарний” – 9 очок.
3. Гол “з гри” – 5 очок.
“Стаціонарний” гол – це коли м’яч доведений у “зону крейди” і в цій “зоні” один із гравців атакувальної команди ногою підняв його вздовж стіни, інші гравці команди доторкнулися до м’яча рукою і сказали “Є!”. Тоді команда отримує право пробити по воротах суперника і заробити “стаціонарний гол”, причому в ролі воріт з одного боку виступають два дерева, а з іншого – двері в сад.
“Ітонський пристінок” позбавлений футбольної видовищності – це суцільне місиво з хлоп’ячих тіл, з якого час від часу вилітає м’яч. Команда, яка володіє м’ячем, намагається щосили втримати його, проштовхуючись усіма можливими способами вздовж стіни до зони суперника. Провести м’яч 50 метрів уздовж стіни, не втративши його – це щось фантастичне, тож не дивно, що останній гол у цій грі забили ще у 1909 році. Дружні зустрічі більш результативні, у них м’яч востаннє побував у воротах у 2005.
Так грали у The Eton Wall Game у 1956 році:
Ітонський пристінок – традиційно чоловіча гра, але зрідка проводяться матчі і між жіночими командами.
Глядачі, як правило, спостерігають за грою, сидячи на стіні, біля якої проводиться гра.
“Ітонський пристінок” – гра досить відома в Великобританії, особливо після того, як у неї грав принц Гаррі. Коледж Ітон – один із найпрестижніших у Британії, тому багато СоІІеgers згодом посіли високі керівні пости та зіграли ключові ролі в історії Об’єднаного Королівства.
Сторінка на сайті коледжу, присвячена “Ітонському пристінку” (en): etoncollege.com
Вікіпедія (en): wikipedia.org
Читайте також про річковий футбол, яким розважаються у тій же Британії.
