Глорія Рамірес: токсична леді, яка отруїла собою 23 чоловіки персоналу лікарні

Увечері 19 лютого 1994 року 31-річну матір двох дітей Глорію Рамірес (Gloria Ramirez) привезли на каталці до відділення невідкладної допомоги Ріверсайдської загальної лікарні в Ріверсайді, штат Каліфорнія. Пацієнтка, хвора на рак шийки матки в останній стадії, скаржилася на нерегулярне серцебиття і утруднене дихання. Дорогою до лікарні Рамірес вводили кисень і ставили крапельниці. На момент надходження до відділення швидкої допомоги вона була ледь притомна, її мова була млявою, дихання поверхневим, а серцебиття прискореним.

Медичний персонал ввів їй коктейль швидкодіючих препаратів для полегшення симптомів, таких як заспокійливі засоби та засоби для зниження серцебиття. Коли це не принесло покращення, персонал спробував провести дефібриляцію електричним струмом. У цей момент кілька людей побачили маслянистий блиск на тілі Рамірес, а дехто відмітив часниковий запах, який, на їхню думку, йшов від тіла жінки.

Медсестра Сьюзен Кейн ввела голку в руку пацієнтки, щоб взяти кров, коли відчула запах, схожий на запах аміаку. Кейн передала шприц терапевту Морін Велч, і вона підтвердила запах. Потім Велч передала шприц Джулі Горчинські, медичному ординатору, яка також відмітила запах аміаку. Горчинські також звернула увагу на незвичайні частинки коричневого кольору у крові. У цей момент Кейн втратила свідомість, і її довелося винести з приміщення. Через кілька хвилин Горчинські поскаржилася на нудоту, і теж впала на підлогу. Третьою втратила свідомість Морін Велч.

Тієї ночі захворіло двадцять три людини, з яких п’ятьох довелося госпіталізувати з різними симптомами. Горчинські була в найгіршому стані. Її тіло зводили конвульсії і вона дихала з перебоями. Наслідки отруєння були настільки важкими, що Горчинські змушена була пересуватися на милицях протягом наступних декількох місяців.

Глорія Рамірес померла через 45 хвилин після прибуття до лікарні. Офіційною причиною її смерті була ниркова недостатність через метастази раку.

Смерть Рамірес і її вплив на персонал швидкої допомоги є однією з найзагадковіших медичних випадків в новітній історії. Джерелом токсичних випарів, безсумнівно, була Рамірес, але звіти про розтин не дали розуміння причин. Можливість того, що у відділенні невідкладної допомоги знаходилися отруйні хімічні речовини і патогени, також була виключена після ретельного обстеження. Зрештою, департамент охорони здоров’я заявив, що персонал лікарні, швидше за все, пережив спалах масової істерії, можливо, спровокований неприємним запахом. Цей звіт обурив багатьох співробітників, які чергували тієї ночі. Висновок департаменту охорони здоров’я, на їхню думку, був образою їхнього професіоналізму.

Зрештою, федеральний дослідницький центр у Ліверморі ознайомився зі звітами про розтин і токсикологічну експертизу крові Рамірес. Судово-медична експертиза виявила в крові Рамірес багато специфічних хімічних речовин, але жодна з них не була достатньо токсичною, щоб викликати симптоми, які відчули працівники відділення. В її організмі було багато різних препаратів, таких як лідокаїн, тайленол, кодеїн і тіган. Рамірес була онкохворою і, зі зрозумілих причин, відчувала сильний біль. Багато з цих препаратів були знеболюючими.

Знайти джерело запаху, схожого на аміак, було нескладно. Вчені виявили в крові Рамірес аміачну сполуку, яка, швидше за все, утворилася, коли організм Рамірес розщеплював препарат від нудоти “Тіган”.

Найхарактернішою хімічною речовиною, виявленою в її крові, був диметилсульфон – це сполука сірки, яка зустрічається в природі в деяких рослинах, присутня в невеликих кількостях у багатьох продуктах харчування і напоях, а також іноді виробляється природним чином в нашому організмі з амінокислот. Але в крові і тканинах Раміреса була дуже велика концентрація диметилсульфону. Судово-медичні аналітики встановили, що диметилсульфон походить від диметилсульфоксиду (ДМСО), який Рамірес, ймовірно, використовувала як знеболюючий засіб. ДМСО з’явився на початку 1960-х років як чудодійний препарат і став дуже популярним серед легкоатлетів для лікування м’язових розтягнень, поки FDA не виявило, що тривалий вплив препарату викликає захворювання очей. Використання препарату обмежили, за винятком певних випадків, але ДМСО продовжували користуватися підпільно.

Ймовірно, що Рамірес нанесла ДМСО на своє тіло, щоб полегшити біль, ці ліки поглинулися її шкірою і потрапили у кров. Коли парамедики, а пізніше працівники лікарні дали їй кисень, диметилсульфоксид окислився до диметилсульфону. Саме цей диметилсульфон викристалізувався в частинки коричневого кольору всередині шприца, коли Сьюзен Кейн брала кров у лікарні.

Зараз диметилсульфон відносно нешкідливий, за винятком одного: якщо додати до молекули ще один атом кисню, то вийде диметилсульфат, насправді неприємна хімічна речовина. При потраплянні в організм диметилсульфат викликає судоми, марення, параліч, і навіть ураження нирок, печінки і серця. У важких випадках диметилсульфат також може призвести до загибелі.

Що призвело до того, що диметилсульфон в організмі Раміреса перетворився на диметилсульфат, залишається предметом дискусій. Ліверморські вчені вважають, що перетворення було викликано низькою температурою в приміщенні лікарні, але ця теорія не має під собою підстав. Хіміки-органіки спростовують цю ідею, оскільки прямого перетворення диметилсульфону в диметилсульфат ніколи не спостерігалося. Інші вважають, що симптоми, які спостерігалися у персоналу лікарні, не відповідають симптомам отруєння диметилсульфатом. Крім того, багато з відомих ефектів диметилсульфату зазвичай проявляються через кілька годин, а непритомність та інші симптоми в лікарні почалися через кілька хвилин після передбачуваного впливу. Інші все ще сумніваються, що значні кількості підозрюваних хімічних речовин могли бути отримані з ДМСО.

Через кілька років газета New Times LA запропонувала альтернативне пояснення – персонал лікарні нелегально виготовляв наркотик метамфетамін і переправляв його в пакетах для внутрішньовенних ін’єкцій, один з яких випадково потрапив до рук Рамірес. Вплив метамфетаміну міг спричинити напади нудоти, головного болю та втрати свідомості. Ідея про таємну метамфетамінову лабораторію у великій лікарні звучить надзвичайно безглуздо. Підставою для такої дикої теорії є те, що округ Ріверсайд був одним з найбільших в країні пунктів розповсюдження метамфетаміну.

Теорія ДМСО – це найправдоподібніше, що змогли придумати судово-медичні експерти, але вона все-таки не пояснює всього, і її головним застереженням є відсутність встановленого механізму перетворення диметилсульфону в диметилсульфат. Дивний інцидент, пов’язаний зі смертю Глорії Рамірес, і надалі залишатиметься медико-хімічною загадкою.

Джерело: en.wikipedia.org

Читайте також про Хелен Дункан, останню відьму Британії.