Фотографії, яких Гітлер соромився і наказав їх спалити

Після виходу з нетривалого дев’ятимісячного ув’язнення Гітлер вирішив радикально покращити свої ораторські здібності. І в цьому, як це не парадоксально звучить, йому мав допомогти фотограф.

Йшов 1925 рік, і Гітлер ще не був ідолом нації того масштабу, який дозволяв отримати повну владу над Німеччиною. Адольф пробував нові пози, міміку, рухи, щоб вони надали його промовам особливу багатозначність.

Для цієї мети найняли фотографа Генріха Гофмана із завданням робити знімки під час репетицій промов. Після того як вони були проявлені, Гітлер уважно розглянув кожен відбиток, якісь взяв на озброєння, а все невдале – наказав знищити. Це відносилося до тих кадрів, які Адольф вважав занадто манірними, пихатими, безглуздими або ж відразливими.

Генріх Гофман не послухався фюрера, сховав знімки і навіть наважився надрукувати деякі в своїх мемуарах – в книзі з цікавою назвою «Гітлер був моїм другом». Гітлер на них в тих позах і в такому вигляді, в якому ми його не звикли бачити.